У наш час багатьох турбує питання про сучасну молодь, цим особливо переймаються психологи. Адже всім відомо, що сучасна молодь не зовсім сповідує ідеали моральних цінностей. Перш за все, питання полягає в причині такої поведінки, власне, що впливає на таку аморальність? Хоча звичайно є вийнятки, бо ми не можемо так сказати про всю молодь, не можемо брати всіх молодих людей і оцінювати їх, як якусь єдину соціальну групу. Проте у більшості з нас склався стереотип, що в наш час молоді люди не мають тих моральних цінностей, що були колись.

Оскільки відносини між поколіннями, трансмісія культури завжди містять у собі зустрічні інформаційні потоки від батьків до дітей, і від дітей до батьків, то в умовах інформатизації суспільства великого значення набуває молодіжна інтерпретація культурної спадщини. Ситуація ускладнюється тим, що в Україні практично кожна родина має «білі плями» щодо пам'яті про своїх предків. Тож молоде покоління не лише формується у країні з «непередбачуваною історією», але й за умови невизначеності власного місця і місця своїх рідних в суспільстві загалом.

Сім’я – це найперший соціальний інститут, який формує людину, як особистість. Якщо в межах сім’ї людину не було правильно виховано, та зробити це за допомогою інших соціальних інститутів не просто. Адже не даремно кажуть, що які батьки, такі й діти. Дітей, ще можна чогось навчити, у чомусь переконати. А коли це вже доросла напівсформована особистість, то скільки зусиль необхідно, щоб змінити її світогляд? Навчальним закладам дають завдання проводити виховні заходи. Але, які заходи підібрати так, щоб це було ефективно для кожного. Адже кожна людина – це індивідуальність, і як знайти підхід до кожного? Чи є якась ефективність в тому, щоб зібрати велику аудиторію і читати всім виховну лекцію? На даний час педагоги навчально-виховних закладів все частіше зіштовхуються із проблемами відхилень сучасної молоді та, відповідно, їх модифікацією. У цьому випадку посилюється вплив неформальних груп,  асоціальної спрямованості, а також значно збільшилось число молодих осіб з делінквентними проявами, тобто антисуспільною противоправною поведінкою індивідів. Усе це, насамперед, варто брати до уваги, коли постає питання про сутність і особливості феномена «молодь».

А звідки молодь така береться? А чи не від дорослих? Від свого народження на кого, в першу чергу, дивиться дитина, як не на дорослих, які роблять щось незрозуміле для неї.

Чому в наш час так багато реклами в ЗМІ про спиртні напої і про сигарети, і так мало соціальної виховної реклами?  А причина в тому, що соціальні служби не мають таких коштів, як великі алкогольні чи тютюнові компанії. Держава чомусь, в свою чергу, не звертає на це увагу.

Молодь нового тисячоліття – це перше покоління, що житиме за умов постмодерної реальності. Ентропія, хаос, невизначенність, непередбачувані обставини та симуляція – це для них не лише поняття, які обговорюються на семінарах, а й об'єктивна реальність, з якою їм доведеться мати справу. Ці поняття постануть перед ними у вигляді зменшення числа бізнес-корпорацій, зникнення гарних вакансій, економічного спаду, інформаційного та медійного перевантаження, нових вимог високотехнологічного суспільства, злочинності та насилля, кризи ідентичності, тероризму, війн та зрослої непевності у майбутньому. Для молоді постмодернa реальність є диким та небезпечним шляхом зі швидкоплинним зростанням загроз та зануренням у невідоме.

Отже,  я переконаний, що молодь у наш час постала перед складним вибором. Система її ціннісного світогляду формується під впливом глобальної зміни політичної та економічної ситуації у цілому світі. Іншими словами можна сказати, що молодь — це одна з найураженіших економічно соціальних верств населення, а також позбавлена культурних та моральних  цінностей. Вона живе в умовах підвищеної соціальної напруги і нестабільності. Як наслідок такого становища — появляються все нові й нові факти зростання в молодіжному середовищі наркоманії, злочинності, проституції, токсикоманії, алкоголізму.